Арістотель у своїй «Риториці» відзначає амбівалентність природи закоханості. «Для людини любов починається не тільки з насолоди присутністю людини, яку вона любить, але і, за її відсутності, з переживанням задоволення від згадки про неї».
Любов – це філософська категорія, яка не має чіткого визначення. Кожен розуміє її по-своєму, виходячи з рівня особистісного, духовного та морального розвитку. Проте відчуття має ряд фіксованих хімічних процесів в організмі.
Любов не обов’язково повинна бути пов’язана з сексуальним партнером. Можна любити людство, природу, творчість. Самого себе. Просто життя у всіх його проявах. Це відчуття непередбачуване й незрозуміле людині.
Любов необхідне почуття. Тільки любляча людина здатна розвиватися як особистість. Спрямовувати життєві сили не на руйнування, а на творення.
Любов допомагає жити далі. Долати труднощі. Почуття любові формує характер. Таким чином людина стає сильною, цілісною й гармонійною особистістю.
Любов з наукової точки зору
Нещодавно вчені виявили залозу в носовій перегородці, яка реагує на феромони. Наявність поблизу об’єкта тяжіння запускає ряд біохімічних процесів. Організм виділяє в кров хімічні речовини та гормони. Вони викликають у людини почуття пристрасті, потягу тощо.
Раніше вважалося, що такою здатністю володіють тільки нижчі ссавці. Якщо залоза пошкоджена до статевого дозрівання, тварина перестає шукати собі пару. Це актуально й для людини.
Люди по-різному уявляють собі ідеального партнера. Однак дослідження показують, що чоловіки та жінки, як правило, шукають одні й ті ж якості:
- доброту
- інтелект
- надійність
- взаємну любов
Деякі упередження зумовлені гендерними потребами, орієнтацією тощо.
З погляду природи, найпривабливішими є не високодуховні особистості, а ті, хто може забезпечити виживання та продовження роду. Фахівці стверджують, що такі сексуальні переваги формуються в процесі еволюції.
Любов з точки зору психології
Любити себе не означає бути егоїстом. Перш за все, це розвиток. Необхідно збагачувати знання та духовний світ. У книзі «Мистецтво любити» Еріх Фромм підкреслює, що не люблячи себе неможлива любов до інших. Тільки бажаючи щастя іншим, людина розвиває в собі найкращі якості. Якщо немає любові, то всі прагнення дорівнюють нулю. Необхідно:
- любити себе
- самовдосконалюватися
- щиро вірити в кохану людину
- довіряти собі та своїм силам
- навчитися розуміти близьку людину
Типовий егоїзм, навпаки, виникає в результаті невміння любити себе.
Любов й дитинство
Дитину необхідно виховувати в атмосфері підтримки та розуміння. Навчати їх любити інших, тварин, природу, себе. Пояснювати різницю між хорошим й поганим.
Доведено, що діти, які були позбавлені любові близьких, відставали в психологічному та фізичному розвитку.
Як соціальна істота, маленька людина потребує любові. В іншому випадку вона виросте емоційно травмованою, а це болісне самокопання потім. Моральні й навіть фізичні травми інших людей, власних дітей. Тривала робота в кабінеті психотерапевта.
Тому любов дуже важлива для базового розвитку дитини та життя людини в цілому.
Підліткове кохання
Романтичні стосунки в підлітковому віці є важливим етапом розвитку людини. У цей період закладаються основні принципи майбутнього дорослого життя. Бурхливий гормональний фон приводить підлітка до першого кохання. Молоді люди шукають людину, з якою можна поділитися найпотаємнішим та отримати підтримку.
Хоча часто підліток любить не реальну людину, а свою мрію. Приписує обранцеві вигадані якості.
У процесі розвитку почуттів молоді люди переживають міні-формат майбутньої сімейної поведінки. Початок сповнений надії, ніжності та насолоди одне одним. Через деякий час пристрасті вщухають. Після цього настає період випробування почуттів. Ідеалізація партнера закінчується, виникають розбіжності. Якщо партнери зберегли свої почуття, це стає першим кроком до шлюбу.
Згідно з опитуваннями, кожен дев’ятий чоловік одружений на своєму першому коханні.
Самотність в радість
У гонитві за парою людина забуває про себе.
Але ж для початку потрібно навчитися опікатися й любити себе. Прийняти власні недоліки, обмежити внутрішнього критика. Варто хвалити себе за досягнення. Прагнути краси та гідності. Час, проведений на самоті, повинен приносити справжнє задоволення. Вкрай важливо прожити період поза стосунками так, щоб дарувати любов собі. Тоді очікування нового роману не буде стомлюючим.