Біполярний розлад особистості простими словами

Біполярний афективний розлад – це психічне захворювання, при якому епізод глибоко депресивного стану безконтрольно переростає в маніакальний чи навпаки. Пацієнти з біполярним розладом також страждають від супутніх психічних розладів. Період здорового стану називається інтермісією.
Раніше використовуваний вираз маніакально-депресивний психоз визнано застарілим. Термін є некоректним, оскільки стигматизує пацієнтів, але не точно характеризує захворювання.

Симптоми

Єдиної картини біполярного розладу не існує. Фази можуть чергуватися у різних порядку та частоті. Комбінація та інтенсивність також різняться. Але, як правило, в житті однієї людини повторюється сукупність одних й тих же симптомів. Перші ознаки з’являються ще у юному віці.
З одного боку, більшість біполярних пацієнтів здатні зберігати високу функціональність при наявності симптомів. З іншого, кожен епізод надовго вибиває людину з колії. Часто на відновлення йдуть місяці. Допомогти в цьому процесі може психотерапія.
Однак біполярний розлад вважається невиліковним захворюванням. Терапія не гарантує повного позбавлення від симптомів.

Емоції

Біполярний розлад відносять до розладів настрою. Захворювання проявляється, перш за все, порушеннями в емоційній сфері. Щоб зрозуміти небезпеку, потрібно пам’ятати про роль, яку відіграють емоції:

• допомагають орієнтуватися в будь-якій ситуації та адекватно реагувати на те, що відбувається
• несуть ключову роль у спілкуванні
• попереджають про небезпеку

Психологи вважають, що практично всі рішення приймаються на рівні емоцій. Розум лише раціоналізує їх. Емоції можуть бути сильнішими за базові інстинкти:

• голод
• сексуальний потяг
• згага виживання тощо

Коли порушується ретельно виважена система реакцій, емоції перестають адекватно відображати навколишню дійсність. Якщо сила й тривалість настроїв не пов’язані з життєвими обставинами, можна говорити про розлад. Емоційний стан може бути хронічно зниженим, навіть коли все добре, або підвищеним, попри різноманітні проблеми.

Ризик самогубства

Біполярний розлад визнано одним з найнебезпечніших через високий ризик суїциду. Згідно з дослідженнями:

• найнебезпечнішими періодами вважаються психотична депресія та змішаний стан – мислення пригнічене, але є сили спланувати й виконати самогубство
• біполярний та прикордонний розлад – схильність до імпульсивних дій, яку близькі не сприймають серйозно
• випадки суїциду в сім’ї або самогубство друга провокують повтор у хворого
• серед чоловіків частіше трапляються самогубства, але жінки більше намагаються завдати собі шкоди

Однак ризик суїциду, психоз та манія не завжди супроводжують біполярний розлад.

Ремісії

Захворювання можна призупинити. Тривала відсутність манії й депресії називається ремісією. Може тривати кілька місяців або років, в деяких випадках все життя.
Ремісія залежить від:

• грамотно підібраної схеми лікування – статистика показує, що стабілізатори настрою, які використовуються для лікування, покращують стан
• історії хвороби – чим раніше людина отримала правильний діагноз та почала лікування, тим більше шансів на ремісію
• стилю життя – організації розпорядку дня з урахуванням обмежень, розпорядку дня, підтримки близьких

Важливо враховувати, що ремісію необхідно постійно підтримувати. Людина з біполярним розладом залишається вразливою до будь-якого стресу протягом усього життя. У багатьох людей спостерігаються залишкові симптоми:

• пригніченість
• дратівливість
• тривога
• психічні порушення

Тому баланс потрібно ретельно зберігати, а психіку не випробовувати на міцність. Наприклад, хаотичний спосіб життя та зловживання психоактивними речовинами збільшують ризик повернення манії та депресії.