Самоізоляція від суспільства може бути свідомою, тобто добровільною. І примусовою. Другий варіант категорично шкідливий, як, наприклад, карантин під час пандемії: період розквіту сімейних скандалів та проблем.
Але чи так погано, якщо людина хоче побути наодинці з собою?
Хто такі хікікоморі?
По-перше, необхідно відокремити самозабезпечуваного самітника від утриманця, який вважає кращим жити за чужий рахунок. Наприклад, батьківський. Існує навіть спеціальний японський термін – хікікоморі. Так називають людей, які роками живуть усамітнено без роботи та будь-якої соціальної активності.
Хікікоморі часто страждають психічними розладами, від соціопатії до шизофренії. Люди з аутичними розладами також стають самітниками. Адже наше суспільство досі недостатньо толерантне до таких людей.
Якщо самітник має стабільну віддалену роботу й здатний забезпечувати себе сам, то проблема існує тільки в головах тих, хто хоче витягнути людину назовні без причини. Існує маса духовних практик, в яких людина може усамітнитися. Побути з собою, перезавантажитися. Самоізоляція також є чудовим варіантом.
Соціалізація або віддалена робота
Суспільство досить складне для сприйняття. Особливо, якщо у людини є якісь відмінні риси. Так звану «білу вівцю» не просто інтегрувати в колектив, складно соціалізувати. Вони набагато охочіше вчаться працювати віддалено.
Добровільне усамітнення може тривати від 6 місяців до декількох років. Також трапляються випадки більш тривалої самоізоляції. При цьому слід задуматися, чи не приносить такий спосіб життя страждання кому-небудь. Наприклад, у квартирі безлад, через що можуть паразити поширитися по всьому будинку. Або людина зловживає алкоголем чи наркотичними речовинами. Не дбає про себе. У таких випадках слід звернутися до фахівця за допомогою. Важливо пам’ятати, що насильницьке лікування ще нікому не принесло користі. Тож самітника треба вмовляти.
Якщо самоізоляція нікому не шкодить, людину слід залишити у спокої. З часом самітник повернеться до суспільства самостійно. Якщо захоче. Тому що сучасне суспільство – не найприємніше місце для перебування.
Крім того, якщо у вас є надмірна цікавість до спокійно проживаючого самітника, можливо, вам самому потрібна консультація психолога. На перший погляд, відчувається явний дефіцит уваги. Коріння цього розладу зазвичай лежать глибоко в дитинстві. Потрібно опрацювати ці тригери, перш ніж вони перетворяться на серйозну напасть.